Члени молодіжної організації К12, яка діє у Дніпропетровську налагодили соціальний бізнес у сфері туризму: вони створили серію екскурсій, вільний простір, хостел та інформаційний центр. Київський міський інтернет-журнал «Хмарочос» поспілкувався із співорганізатором цього проекту Дмитром Хозіним, і дізнались, яким чином можна розвивати туризм у промисловому місті.
Проблема
Нині популярними туристичними центрами в Україні є лише Львів і частково Київ. Утім, багато міст планують і вже почали втілювати свої туристичні концепції. Збільшення кількості туристів стало загальносвітовою тенденцією через глобалізаційні процеси.
У Дніпропетровську досить складно просувати свою туристичну концепцію, тому що органи влади не розуміють важливості напрямку, тож ми не могли покращувати стан історичних будівель шляхом регулювання вимог до їхнього вигляду. Подумавши, ми зрозуміли, що архітектурні пам’ятки хоч і важливі, але багато туристів утомилося дивитись на схожі між собою привабливі міста, як-от Львів, Краків, Прага.
Водночас Дніпропетровськ має особливі місця, які він міг би показати світу. По-перше, це місто — космічна столиця України, де є це аерокосмічний музей, у якому можна побачити унікальні експонати ракет завдовжки до 40 метрів, реальні космічні мішені та ін. По-друге, у Дніпропетровську розташована чи не найбільша кількість промислових заводів, а останній металургійний завод “Інтерпайп Сталь”, побудований лише кілька років тому, є найсучаснішим сталеварним підприємством, де втілено європейські стандарти якості роботи і чистоти.
До того ж його власник Віктор Пінчук не пошкодував грошей і запросив відомого митця Олафура Еліассона, який створив п’ять унікальних арт-об’єктів безпосередньо на заводі. Також Дніпропетровщина є родоначальницею петриківського розпису, який може бути сучасним і стильним оформленням. Якщо додати сучасне мистецтво, стріт-арт, то можна побачити цілісну концепцію сучасного міста. Зібравши ці факти разом, ми визначили туристичну концепцію у слогані “Дніпропетровськ — місто промислового туризму.”
Сприяння індустрії подорожей для нашої організації є частиною плану розвитку Дніпропетровська, який має стимулювати культурний, бізнесовий, навчальний поступ. До цього раз на кілька років міськрада виділяла гроші на розробку логотипу міста. Утім, кожного разу це провокувало лише низку скандалів з приводу вартості і якості проектів. Обласна рада намагалася просунути петриківський розпис і зробити його гордістю області, та закінчилось це лише змарнованими на закордонні поїздки грошима, а реального результату так ніхто і не побачив.
Ресурси
Наша ідея полягає у поєднанні туристичного центру, хостелу та вільного простору. До того ж, жодного з цих напрямків раніше не існувало у Дніпропетровську. Усі три концепції взаємопов’язані. Вільний простір проводить близько 80 подій на місяць. Серед них — концерти, майстер-класи, тренінги.
Водночас у хостелі живуть гості міста, які можуть безкоштовно відвідати всі заходи вільного простору. Це дає можливість поспілкуватись з іноземцями та мешканцями інших міст, не виїжджаючи з Дніпропетровська. Увечері тут спілкуються люди різних культур, релігій, національностей. Також гості хостелу і вільного простору дізнаються про всі екскурсії туристичного центру, адже перші відвідувачі екскурсій — це саме мешканці міста. Тому таке поєднання є унікальним, але природним. Цікаво, що вільний простір зроблено по принципу “reuse” (повторне використання), тобто всі речі вживані або зроблені власноруч.
Команда
У нашому туристичному проекті є два основні керівники, які продумують екскурсії, й один координатор вільного простору та хостелу, загалом близько 15 найманих працівників, а також до десяти учасників-волонтерів. Усі люди — різних професій, віком переважно 20-30 років. Головна вимога до учасників — зацікавленість у проектах, а для координаторів — ще й управлінські здібності.
Проекти фінансуються з власних прибутків. Найкращий соціальний проект — це той, який сам себе забезпечує. Прибутки від фестивалів, концертів, іншої діяльності спрямовуються на подальший розвиток “К12”. Тому це, по суті, соціальний бізнес.
До реалізації проектів долучаються учасники “К12”, яких близько 50, і волонтери, залежно від проекту — від десяти до кількох сотень волонтерів.
Етапи
Ідея зробити три різних проекти й об’єднати їх у такий туристичний хаб народилася влітку 2012 року. Тоді ж ми почали планувати і створювати стратегію закладів. Офіційно наш простір відкрився 20 вересня 2012 року.
Зараз ми втілюємо інші наші проекти, пов’язані з розвитком туризму. Наприклад, “Квартал мистецтв” — це проект із розбудови закинутої центральної частини набережної у Дніпропетровську. Ми реалізуємо його шляхом створення на цій території арт-об’єктів, формуванням зони для виступів музикантів, акторів, поетів. Також на набережній можна проводити вуличні виставки та фестивалі.
Результат
Наразі турцентр організовує близько 20 відкритих екскурсій на місяць і фактично є єдиним системним оператором внутрішнього туризму в Дніпропетровську. Також ми співпрацюємо з більшістю готелів, проводимо індивідуальні та групові екскурсії. Окрім того, ми розробили мальовану мапу центру міста, яка безкоштовно видається всім туристам — уже поширили понад 50 000 екземплярів. Мапи друкуються українською та англійською мовами. Також розроблено фірмовий стиль міських сувенірів та мінімальний асортимент.
Звісно, можна було би досягти і кращих результатів, але самостійно розвивати туризм досить складно. Для більш інтенсивного поступу потрібна ефективна взаємодія з владою, парками, державними установами, але наразі це майже неможливо через величезну корумпованість та відсутність будь-якої конструктивної позиції в органах місцевого самоврядування. Хоча така співпраця могла б суттєво посприяти туризму.
Ми плануємо створити аудіоекскурсії містом для туристів, які хочуть ходити наодинці; відкривати нові екскурсії на заводи та фабрики; розвинути подієвий туризм на фестивалі для гостей з Дніпропетровщини та сусідніх областей, а також зробити ставку на розвиток публічного простору на набережній, адже набережна — одна з важливих переваг Дніпропетровська.
Дніпропетровськ — місто промислового туризму, і сучасні підходи у формуванні публічного простору доповнять цю концепцію.
Додати новий коментар