Дем’ян Данилюк, дослідник міської інфраструктури, співзасновник львівського урбаністичного руху Lypneva.com, розповів 6 травня 2015 році у своєму блозі про пріоритети при проектуванні вулиць для формування безпечного міського простору.
Сучасні інфраструктурні рішення і підходи базуються на зміні цінностей і пріоритетів у містах. Найважливішими і пріоритетними учасниками руху є пішоходи та велосипедисти. Вони також є найменш захищеними учасниками руху. Тож для них інфраструктура має бути зручною, пріоритетною, доступною(зокрема для людей у візках) та зрозумілою. Ніяких підземних чи надземних переходів. Ніяких сходів і парканів. Розумію, багатьох з вас це вже здивувало, а декого і обурило, але побачите далі на фото про що я.
При плануванні вулиць чи їхній реконструкції всі учасники ДР є рівними. Вулиця – це простір для всіх. Не може бути 3-6 смуг для автомобілів і заледве 2метрові тротуари. Про смуги для ГТ і велодоріжки вже не кажу. Такі підходи досі існують в українських містах – все для машин. Так не має бути. Простір вулиці має бути перерозподілений на користь всіх.
Різниця у підходах до трактування вуличного простору. У 20-му столітті(яке досі триває на наших теренах) люди і проектанти вважали, що головним показником є скільки транспорту ми можемо вмістити/провезти по вулицях. У 21-му столітті дійшли висновку, що пропускну здатність треба вимірювати не в кількості транспорту, а в людях, які в ньому їдуть.
І якому транспорту потрібен пріоритет, бо він перевозить більшу кількість осіб.
Кількість осіб на різних видах транспорту(пішки теж), які можуть переміститися 7метровою вулицею впродовж години. Тобто скільки осіб і на якому транспорті вмістить двосмугова вулиця:
Автомобілів завжди багато, але людей в них здебільшого мало…
Крім того автомобілі шкодять людям, довкіллю і містам. Навіть електричні автомобілі. Знаючи про це ми можемо не повторювати помилок інших країн, які колись розширювали дороги, розбудовували розв’язки, бо хотіли вмістити більше машин. Нам треба думати як перевезти більше людей, на тих вулицях, які вже є. Без розширення і будівництва бетонних монстрів-павуків.
Як змінити наші вулиці, щоб вони були для людей, а не для машин
Як запобігти смертності і травматизму на наших вулицях, тобто як перейняти досвід розвинених країн і якомога швидше запровадити його тут. Одним з таких заходів є зменшення швидкісного режиму та створення інфраструктури, яка сприяє повільній і зосередженій їзді.
Не тільки в нас ходять поза переходом/світлофором. В них теж це роблять. І так колись робили всюди до масової появи автомобілів.
Німеччина. Червоне світло
Що таке безпечні вулиці?
Це безпечні переходи, зупинки, острівці безпеки (дивитися детальніше)…
…безпечні перехрестя і велодоріжки (дивитися детальніше)…
…а також спеціальні засоби обмеження швидкості та зони зниженої швидкості.
Як же це виглядає у Львові, втім, як і в будь-якому іншому місті нашої країни?
Небезпечні зупинки
Відсутні пішохідні переходи там де вони потрібні. Бажано регульовані
Те саме. Зверніть увагу пониження зробили, а потім вирішили встановити паркани
Відсутність острівця з твердих матеріалів перетворює цей фарбований острів у 5 смугу руху
Зекономили. Встановили пішохідний світлофор десь праворуч на стовпі
Відсутність острівця безпеки – майже як русская рулєтка
Ті, хто тут часто їздить/проходить знають, що цей фарбований острівець це третя смуга
Нащо тут перехід… нехай обходять...
Додати новий коментар