Smart-інновації українських міст

 
З впровадженням нових технологій, зміною підходу до урбаністики українські міста поступово стають
все зручніше для життя і відпочинку городян і туристів.
 
Проект Smart City порівняв досягнення українських міст
 
 
Смартофор міст
 
 
Унікальність у всіх
 
Крім must-have, кожне місто пишається чимось особливим: сервісом, додатком або підходом до їх використання.
 
Вінниця
 
У Вінниці першим заробив сервісний центр, в якому можна швидко зареєструвати і зняти з реєстрації транспортний засіб,
укласти договір купівлі-продажу, скласти іспити з водіння і отримати водійське посвідчення.
 
Колл-центр Вінниці "Цілодобова варта", на відміну від інших міст, приймає звернення не тільки з питань житлово-комунального господарства,
а й з охорони здоров'я, освіти, транспорту. Є онлайн-чат на сайті міськради, куди можна вислати фото проблеми.
 
Для вінницьких ОСББ та ЖЕКів доступний сервіс онлайн-контролю комунальних послуг з їх оцінкою, вибором підрядників,
розрахунками онлайн через сайт і додатком WinDim24.
 
Через сервіс "Дитячий омбудсмен" на сайті мерії можна повідомити про порушення прав дитини онлайн.
 
 
Львів
 
У Львові найпрозоріший Бюджет участі, де голосування тільки електронне, з сучасними ідентифікаторами BankID або ЕЦП.
 
Як туристичне місто, Львів тішить гостей мобільним гідом Lviv Travel Places.
На вулицях доступні інформаційні термінали з тачскрінами для пошуку пам'яток, ресторанів, готелів, а також календарем найближчих цікавих подій.
 
Львівський Центр управління транспортом автоматично аналізує дорожній потік і управляє світлофорами, контролює роботу диспетчерів
перевізників і всього транспорту. Зупинки обладнані електронними табло з маршрутами і часом прибуття транспорту.
Графік прибуття транспорту можна побачити в додатку Lviv Transport Tracker.
 
Також львівський хмарний сервіс енергомоніторингу uMuni не тільки використовується на рівні міського господарства, а й поширюється по країні.
 
У Львові запущено цікавий проект "Підвезу", покликаний стимулювати людей об'єднуватися по дорозі на роботу і розвантажити громадський транспорт.
 
 
Харків
 
Наймасштабніша геоінформаційна система управління міським господарством функціонує саме в Харкові.
На інтерактивних картах можна знайти всі дані про комунальне майно, генплан, правила забудови, правила розвитку територій,
інформацію про землевідведення, планах комунікацій, вартості земельних ділянок.
На єдиній мапі звернень громадян онлайн доступні дані про звернення громадян, розриттях, ремонтах, аваріях. Є
карта рекламних конструкцій з можливістю замовити оренду онлайн.
 
Через мобільний додаток "Активний харків'янин" проводяться онлайн-голосування з різних питань життя міста: розвитку інфраструктури, озеленення, парковок і т.д.
 
 
Київ
 
У Києві розроблений найдокладніший і прозорий сервіс "Відкритий бюджет", де дані завантажуються в систему кожен день автоматично
і де доступний аналіз за рівнями, розпорядникам, призначенням та ін. (Дніпро використовує цей же сервіс)
 
На інтерактивній карті відновлення комунальних послуг выдображаються ремонтні роботи в місті з часом їх завершення.
 
Сервіс "Інформування киян" містить дані про надзвичайні і аварійні ситуації, перекритті води, плановому відключенні електроенергії,
терміновому пошуку донорів, зміні руху транспорту.
 
У київському метро і на фунікулері доступна оплата проїзду "Карткою киянина", крім того, прямо на турнікеті можна розрахуватися за поїздку безконтактної карткою Mastercard.
 
Створюється перша в країні "розумна вулиця" за всіма правилами урбаністики і всілякими smart системами.
На Хрещатику встановлено перші маячки для орієнтування сліпих людей, створено відповідний мобільний додаток (з'явиться таке і у Львові).
Відбувається встановлення датчиків аналізу стану атмосферного повітря.
 
 
Дніпро
 
Дніпро - зразкове місто за швидкістю впровадження e-gov і кількості електронних адміністративних послуг.
Тут найактивніше впроваджується сервіс електронної інвентаризації доріг Navizor, який дозволяє оцінювати їх стан і стежити за якістю виконання робіт підрядниками.
 
Сервіс "Соціальний інспектор" дозволяє контролювати бюджети лікарень і шкіл і може масштабуватись на країну.
 
Створений дніпровськими IT-волонтерами додаток "Моя поліція" для екстреного виклику поліції вже впроваджено в Києві і Дніпрі.
Функція "Активний свідок" дозволяє громадянам відправляти в поліцію зафіксовані факти правопорушень. У роботі проекти Smart Police, shtrafy.ua.
 
Мобільний додаток "Е-контакт" дозволяє дніпрянам залишати прямі звернення на конкретні проблеми обласній владі.
 
У Дніпрі почали впроваджувати електронний екомоніторинг eco.dp.gov.ua, що дозволяє городянам дізнатися про екологічну безпеку конкретного району,
доступна бета-версія на інтерактивній карті.
 
 
Чернівці
 
Чернівці, маючи невеликий бюджет, не створювали власні сервіси, але змогли впровадити найкраще з того, що створено в інших містах.
 
Міський колл-центр приймає для реагування заявки громадян навіть через сторінку в Facebook і сторінку мера - це не вимагає грошових витрат,
тільки лише бажання допомагати городянам.
 
Мерія зуміла зробити "Карту чернівчанина" привабливою, включивши туди безліч дисконтних програм, і планує створити "Карту чернівецького школяра".
 
Проста, але корисна туристична новинка - пішохідно-екскурсійний маршрут по місту з використанням покажчиків і QR-кодів.
 
 
 
Оцінка експертів
 
 
 
Олександр Попов, директор КП "Міський інформаційний центр"
Харківської міської ради:
 
У містах потрібно впроваджувати сервіси за двома напрямками:
для населення - різні електронні послуги в порядку затребуваності;
для управління територією - програмні продукти, що допомагають
у прийнятті рішень і збільшенні доходів місцевих бюджетів.
 
 
 
 
 
 
 
В'ячеслав Новохацький, керівник проектного офісу КМДА Kyiv Smart City:
 
Все було б корисно впровадити в інших містах, і багато вже робиться в Києві.
Що для цього необхідно - в першу чергу бажання місцевої влади щось змінити.
І, звичайно, для впровадження систем зазвичай потрібно наступне: людські ресурси,
грошові і адмінресурс.
 
Впровадження технологій smart city вимагає комунікації між департаментами міста,
чіткого поділу обов'язків, планування, що неможливо без адаптації та навчання,
контролю чиновників проектним офісом місцевої адміністрації.
 
 
 
Яника Мірило, заступник мера Дніпра:
 
З даного переліку послуг ми практично все впровадили в Дніпрі, при цьому деякі і пілотували.
Наприклад, пілотували "Навізор", у нас найбільша кількість об'єктів на Відкритому бюджеті, "Соціальній Інспектора" і т.д.
Я вважаю, що дуже важливо мати максимальний спектр послуг, але при цьому краще не кілька дублюючих,
а одну-пару сильних і популярних по кожному напрямку.
 
Ціна впровадження інновацій дуже різна: від безкоштовних рішень для міста, які творці самі комерціалізують,
до більш дорогих рішень, які вимагають спеціального обладнання.
 
Я рекомендувала б містам паралельно запускати ті послуги, які впроваджуються швидко, і більш складні.
 
 
Щодо рішень я в першу чергу за інструменти відкритості, прозорості, які мають максимальний ефект на якість життя якомога більшої кількості людей.
Це відкритість інформації через Оpenbudget Ейдос, "Соціальний Інспектор" та все, що пов'язано з можливою економією комунальних послуг.
 
Smart City - вже не майбутнє, а постійно впроваджувана реальність. Але ми повинні розуміти: інновації вимагають грошей, а українські міста в порівнянні з європейськими значно бідніші. Наприклад,  бюджет столиці менше 400 доларів на людину, а в Естонії, наприклад, вже 1300 доларів, в Фінляндії ж - 7500 доларів.
І з цього доходу на людину європейські країни реально можуть займатися інноваціями, а українські міста забезпечують життєдіяльність, і на інновації залишається недостатньо.
Але навіть при цих бюджетах ми креативні і вже показуємо результати, так що я вірю в smart майбутнє України.
 
 
Віра Платонова, генеральний директор Masterсard в Україні, Молдові, Грузії
та країнах Центральної Азії:
 
Українські міста все активніше впроваджують інновації, в тому числі в транспортній інфраструктурі,
оскільки бачать в цьому незаперечні переваги для жителів міста і його гостей.
Справжній прорив у цьому відношенні був зроблений в Києві - з запуском технології безконтактної оплати Masterсard
в Київському метрополітені в минулому році. Тоді Київ став п'ятим містом світу, де розрахуватися банківською карткою
стало можливим в метро прямо на турнікеті. Це нововведення оцінили як городяни, так і туристи -
технологією скористалися жителі 36 країн, в цілому сплативши понад 5 млн поїздок в підземці безконтактно.
Сьогодні ця технологія впроваджена і на турнікетах фунікулера, швидкісного трамваю в столиці.
Уже в двох містах - Києві та Львові - працюють "розумні" паркомати, які беруть безготівкову, в тому числі безконтактну оплату.
А зовсім нещодавно з'явився мобільний додаток Kyiv Parking App з інтеграцією Masterpass для автомобілістів,
що дозволяє оплатити стоянку на муніципальних парковках столиці онлайн - навіть не тримаючи платіжну карту в руках.
 
Наші дослідження показують, що подальші цифрові інновації українці очікують у сфері транспорту, системи охорони здоров'я і освіти.
І ми продовжуємо активно працювати в напрямку smart city, наближаючи українські міста до "розумного" безготівкового майбутнього.
 

Джерело

Додати новий коментар

Ви сповіщаєте про орфографічну помилку в наступному тексті:
Щоб надіслати повідомлення, натисніть кнопку нижче.