Партисипаторний бюджет-2015: перший український досвід 4 міст

 

Семінар «Громадській бюджет – версія 1.0 для України» пройшов у м.Києві 25 листопада 2015 року та зібрав учасників з 11 українських та 2 польських міст. Представники міської влади та громадські активісти з Черкас, Чернігова та Полтави поділилися досвідом реалізації громадського бюджету, який було запровадження за підтримки Фундації ПАУСІ у рамках Проекту «Партиципаторний бюджет – можливості для підвищення громадської активності і встановлення належного партнерства з органами влади». Про це повідомляє сайт фундації ПАУСІ. Нижче наводимо стенограми доповідів представників міст – Чернігова, Черкас, Полтави та Луцька, а також ПДФ-презентації.

Кшиштоф Фільцек, головний консультант проекту:  Світ дуже сильно змінюється, і ідеї у світі мандрують незалежно від кордонів. Концепція партисипаторного бюджету народилася у ХХІ столітті, у Польщу завітала 2011 року, а 2015 року досягла України. Під час нашого першого візиту навесні ми побували у Чернігові, Черкасах і Полтаві, зустрілися з місцевими активістами та ділилися думками стосовно цього проекту. Спочатку господарі цих зустрічей дуже обережно поставилися до цієї ідеї. Вони висловлювали своє зацікавлення, але дух обережності був.

Ці зустрічі проводилися у березні, 8 місяців тому, і тоді акцентували увагу на те, що може час реалізації проекту не накращий, адже восени планувалися в Україні вибори. Але ми говорили, що це може бути можливістю реалізації певних ідей під час передвиборної кампанії, і це не може бути неймовірним. І через 8 місяців я вже не бачу цих побоювань – скоріше зацікавленість і рішучість.

Костянтин Плоський, заступник директора польсько-української фундації ПАУСІ.

 Ідея проекту полягала в тому, аби три міста спробували зробити модель партиситипаторного бюджету. Ці 8 місяців ми їх підтримували – проводили семінари для міської ради та активістів, возили в Польщу, підтримували консультаційно і фінансово, допомагали коштами проводити рекламні кампанії. Фінансовим партнером проекту стала Польсько-Канадська програма розвитку демократії.

Ми й самі вчимося підтримувати ініціативи, допомагати стартувати містам. Партиситипаторний бюджет – це виклик для всього міста, і варіацій цієї ідеї дуже багато, однак завжди рішення громадян – остаточне слово, сама суть. Наприклад, у Нью-Йорку вже 4 роки спочатку збирають ідеї (минулого разу – понад 5 тисяч!), далі обирають 600 делегатів, які перетворюють ідеї у проекти. В Польщі в багатьох великих містах окремо розглядають міські, а окремо – районні, локальні проекти. При цьому ми говоримо про партисипаторний бюджет без залучення власних внесків авторів ідей – бо то дещо інший механізм.

Також, окрім представників Чернігова, Черкас і Полтави, яких ми підтримували, ми запросили і Луцьк, де також цього року вперше було реалізовано бюджет участі – цю ідею до міста привіз секретар міськради. Наразі ж ми обмірковуємо, як продовжити підтримку поширення бюджетів участі серед українських міст, а учасників проекту у пілотних містах плануємо залучати вже як українських експертів.

 

Чернігів, Олена Лисенко, член робочої групи Чернігівської міськради.

4 березня до нас приїхав Кшиштов Фільцек, відбулася перша зустріч з представниками фундації, у березні-квітні – презентаційні зустрічі, одноденний семінар для міськради і триденний семінар для активістів. В результаті була створена робоча група для розробки принципів бюджету участі у складі 14 представників громадськості, 3 депутатів міськради та 11 представників міськради. Було розроблено проект положення про бюджет участі у Чернігові, який 28 серпня 2015 року було затверджено Чернігівською міськрадою.

У нас на бюджет участі передбачається виділення у 2016 році 1% від власних доходів Чернігова – це 4,8 млн грн. 50% суми буде направлено на капітальні проекти, 50% – на поточні.  Ми обмежили вартість одного капітального проекту до 1,2 млн грн., а поточні витрати – до 360 тис. грн., такі норми є у польському місті Лодзь. Відповідно до положення, почали проводити з  1 вересня інформаційну кампанію – по телебаченню, у газетах, на сайтах, випустили листівки, які розклеювали у школах, у транспорті, проводили зустрічі.

Прийом проектів відбувався 1-15 вересня, кожен громадянин, зібравши 15 підписів підтримки, мав можливість подати проект. Всього у нас було подано 73 проекти, експерти перевіряли їх на відповідність критеріям, визначеним робочою групою, можливість реалізації протягом року, відповідність оціночного бюджету реаліям, технічну можливість виконання, відношення до комунальної власності. Додатково автори мали можливість зкорегувати проект протягом 2 тижнів – і до голосування було допущено 56 проектів, з них проектів по капітальних витратах було допущено до голосування на суму 17 млн грн., серед них переважали проекти у 100-500 тис. грн, понад 500 тис. грн – лише 12 проектів.

Було визначено 16 місць голосування: це бібліотеки і 6 шкіл у районах, де немає бібліотек. Ми розробили бланки для голосування, і кожен громадянин Чернігова мав можливість проголосувати по двом категоріям проектів – окремо за поточними, окремо за капітальними видатками. Голосувати можна було, пред’явивши паспорт, його дані вводилися у єдину базу даних, аби уникнути подвійного голосування. Голосування тривало 2 тижня, за проекти по капітальним вкладенням було подано 6 307 голосів, за проекти по поточним вкладенням – 5 326 голосів.

Серед проектів капітальних вкладень було визначено 4 переможці, на загальну суму 2,355 млн грн., найбільший з яких – реконструкція відділення дитячої поліклініки, майже 700 голосів зібрав проект по дитсадку. Загалом у сфері капітальних видатків перемогли проекти бюджетної сфери, і ми вважаємо, що потрібно обмежити бюджетну сферу, – місто має розвиватися не лише в цьому напрямку. Однак пройшли і проекти, що набрали зовсім небагато – і 103 голоси, і 76. Це були зовсім невеликі проекти, які згідно рейтингової таблиці голосування додавалися на виконання при обрахунку залишків суми на весь бюджет участі.

Серед поточних витрат перемогло 13 проектів на загальну суму 2,437 млн. Серед них – проект створення інформаційно-культурного центру на житловому районі Масани, де немає бібліотеки. Тут люди хочуть створити інформаційний простір, куди могли б приходити, спілкуватися, передбачається бібліотека, комп’ютерний клас і зона спілкування. Також цікавий проект – благоустрій біля готелю Брянський на березі Десни, тож ми отримаємо ще один міський пляж. Цікавий проект – «Чернігів у віках», це оформлення фасадів міста на історичну і іншу тематику, і вже згадувана служба соціального таксі.

 

Черкаси, Тетяна Харенко, заступник голови Координаційної ради з питань громадського бюджету, заступник директора департаменту фінансової політики Черкаської міськради.

У Черкасах офіційна історія бюджету участі розпочалася з розпорядження міського голови у червні 2015 року. Незабаром була створена координаційна рада з 120 осіб, що працювала переважно у формі нарад і гугл-груп – вирішили, що недоцільно часто збиратися. Громадський бюджет Черкас було затверджено міськрадою 20 серпня 2015 року як міська цільова програма. У дискусіях було вирішено прибрати малозрозуміле слово «партисипаторний» на більш доступне – «Громадський бюджет». Програма розрахована на 5 років, і передбачається щорічно виділяти 5 млн грн на міські проекти городян, при доходах міського бюджету у 2015 році у 684 млн грн це складає 0,7%. Ще 50 тисяч грн додатково щорічно передбачено на департамент реклами для популяризації проекту.

 У нас немає розподілу на напрямки, на великі чи малі проекти. Ми спочатку зробили опитування: які напрямки населення бачить найважливішими. Але різні канали комунікацій показали різні пріоритети. Так, у голосуванні фейбуці найбільше голосували за питання доріг, а на сайті міськради – освітлення вулиць. На першому етапі ми вирішили допустити проекти за всіма напрямками, і найбільше проектів було подано аж ніяк не за тими, які набрали найбільше голосів у фейсбуці. Так, найбільше було подано проектів по організації групових заходів, активними були напрямки поліпшення умов у дитячих садках, проекти ЖКГ, облаштування кладовищ.

У нас були дуже активні ОСН (органи самоорганізації населення). Вони пропонували розбити суму на райони – але в процесі обговорення вони десь «пропали», випали з дискусії. Тобто вони були активні на етапі «дайте кошти». Коли згодом ми зробили розподіл по проектах, то виявилося, що по окремих комітетах ОСН не було жодного проекту. У нас є розбивка по 19 масивам, але і зважаючи на це дослідження ми вирішили не розподіляти по районах та менших проектах.  Була критика, що маленькі районні проекти не будуть отримувати підтримку, бо замало людей. Але ж насправді завдяки голосуванню має зростати соціальна активність, згуртованість мешканців. Коли будуть більш активні райони – тоді це буде більш доречно, поки ж було визначено 5 млн грн. направити на всі напрямки і території, без переваг та квот.

Вимоги до пропонованих проектів: бюджет до 1млн грн., підтримка від 10 осіб, реалізація протягом року. Може подавати і людина без прописки – але треба принести довідку, що вона працює в місті. Опрацювання проектів здійснювалося у чотири етапи:

1. подача проектів;
2. аналіз проектів»
3. голосування (1-14 грудня)
4. визначення переможців в межах загального бюджету 5 млн грн. і реалізація в наступному 2016 році.

Всього було подано 54 проекти: електронною поштою або паперово, на першому поверсі міськради. Найбільш активними авторами стали городяни у віці до 30 років, 91% проектів було подано у останні дні подачі, термін подачі проектів складав 1 місяць. Ми гордимося – у нас гендерна рівність, 27/27 чоловіків/жінок! Ми не проводили багато публічних зустрічей, як у Чернігові, рекламна кампанія у нас була у стислі строки і ми більше покладалися на інтернет. Найбільше подавали проекти працюючі – відповідно, зустрічі треба робити у неробочий час. Суми: автори могли самі визначати суму до 1 млн грн., проектів з бюджетами від 100 до 500 тис і понад 500 тис – у нас приблизно рівна частина. Загалом проектів було подано на суму 23 млн грн.

Наступні етапи – це оцінка проекту, голосування, визначення переможців. Проекти, що надійшли, були передані на 2 етапи аналізу координаційною радою та до профільних департаментів муніципалітету. До них було передано 51 проект передали до департаментів, автори переважно доопрацьовували проекти – лише одна людина вирішила подавати наступного року, а троє відмовилися, коли дізналися, що реалізація буде здійснюватися департаментами мерії, а не авторами.

12 проектів отримало негативний висновок від департаментів. Спочатку деякі чиновники не зрозуміли: директор одного департаменту сказав, що такі проекти потрібні, а такі – ні. Ми намагалися пояснити, що не департамент визначає чи потрібен проект, а лише дає висновок – чи можливо.  Після цього замість 4 негативних висновків було 1-2. 39 проектів отримало позитивні висновки і допускаються до голосування, яке буде з 1 по 14 грудня. Паперове голосування у нас буде в одному місці – у міськраді в кабінеті, де приймали проекти, голосувати можна з паспортом або документом, що підтверджує реєстрацію чи приналежність до міста – навчання, роботу, службу.  По електронному голосуванні буде на основі ID-бази даних, тестуємо можливість використання електронного підпису, це ми тестуємо.

На наступний рік ми плануємо більшення часу рекламної кампанії, строку розгляду проектів Коорднаційною радою – цього разу це було лише 5 днів, а потрібно не менше 10 днів. Ми багатьом авторам пропонували як звуження, так і розширення проектів. Наприклад, коли при аналізі департаментом бюджет перевищував понад 1 млн – його зменшували, а коли автор пропонував зробити роздільне сортування сміття по одній вулиці – то запропонували розширити на все місто. Ми стикнулися з тим, що кожен автор на свій розсуд писав проект – але потрібно розробити бланк, єдину форму написання проекту.

Загалом програму прийняли на 5 років, щорічно кошти в обсязі 5 млн грн резервуються на департамент финансової політики. Коли відбудеться голосування – кошти будуть перерозподілені на відповідні департаменти, у нас такий принцип працює і на бюджет розвитку. Також заклали 50 тисяч грн. на рекламну кампанію – у 2015 року її фінансував фонд. Також ми націлюємо авторів проектів, аби вони рекламували свої проекти, вже цього року деякі автори робили відеоролики і розповсюджували їх в інтернеті.

 

Полтава, Леонід Донос, головний спеціаліст Відділу організаційної роботи Виконавчого комітету Полтавської міськради

Ми познайомилися з ідеєю бюджету участі навесні, учасники семінару настільки загорілися ідеєю, що наприкінці 2 дня занять була ідея звернутися до міського голови з листом, аби мер впровадив це. У робочу групу при міській раді пропорційно увійшли по 15 депутатів, посадових осіб і громадських діячів. У нас є певні розбіжності у законодавстві з Польщею, тому ми почали з розробки нормативної бази, розробили положення про бюджет участі. Ми вирішили зробити все поступово, систематично. У 2015 році ми приймаємо всі нормативні документи, а  наступного року будемо реалізовувати написання проектів, голосування, експертну оцінка.

У нас передбачено 0,1% коштів від загального обсягу міського бюджету. Ми вирішили створити загальноміський і районні бюджети участі – відповідно до адміністративного поділу на райради, 50% загальної суми - на міські проекти, 50% - на районні. Була ідея створити поділ по ОСН – але не все місто поділено на них. Була пропозиція створити локальний рівень по межах виборчих округів, але врахували, що був передвиборчий період та аби не спекулювали кандидати, вирішили 30% коштів розподілити рівномірно по районах, а 70% ділиться пропорційно площі і кількості мешканців. 

Інформаційну кампанію ми вже розпочали, вона розрахована на цілий рік. Зараз ми працюємо над розробкою програми на наступний рік, аби закласти кошти, включаємо і промокампанію за кошти бюджету. Передбачаємо ми лише електронне голосування – на сайті і у визначених місцях, де будуть комп’ютери і люди, що допоможуть тим, хто не вміє користуватися.  У бібліотеках є комп’ютери, і перший рік громадські активісти будуть допомагати бабусям голосувати у бібліотеках за допомогою комп’ютерів. Це дозволяє уникнути фальсифікацій, витрат на друк бюлетенів і залучення більше молоді. Коли ж вдома можна голосувати за комп’ютером – ми більше залучимо молодь, до того ж паперове голосування – це зайві витрати. Голосувати ж і подавати проекти зможуть мешканці міста віком від 16 років.

Ми визначили критерії за якими можна подати проекти. Плануємо створити сектор, що має займатися лише бюджетом участі, він здійснюватиме і формальну оцінку проектів. Також передбачається створення експертної комісії , експерти кожен зі своєї точки зору перевірятимуть проекти на відповідність законодавству, міським програмам. Всі позитивно оцінені проекти передаються у сектор бюджету участі, викладаються на сайті. Голосування передбачається за позитивну оцінку, за рейтинговою системою.

Ми окреслили напрямки проектів, але це не є догмою, це лише для орієнтації потенційних авторів проектів. Серед вимог до проектів – робота над публічними місцями, реалізація за 1 рік, не фрагментарне виконання. На перспективу ми бачимо розробку «прайс-листа» – скільки коштує посадити дерево, встановити лавку, покласти асфальт, велодоріжку. Адже коли ми «зрізаємо» проекти по бюджету, це вносить негатив, тож варто, аби люди мали можливість більш точно розрахувати бюджет проекту. Загалом же ми готуємо фундамент, аби вже не можна було відмовитися від бюджету участі, є положення, є концепція, прописано положення про відділ – все затверджено сесією. П’ятеро кандидатів у мери включили бюджет участі у свої програми, Полтава працює з GIZ, і вони також бачать це перспективним.

 

Луцьк, Оксана Карпюк, начальник відділу економічного розвитку департаменту економічної політики Луцької міськради

Нам ідею бюджету участі привіз секретар міськради з міста Торе. Побачив цю систему і сказав меру – давайте спробуємо. Спочатку у вузькому колі спеціалістів департаменту економіки та міжнародних відносин вирішили щорічно виділяти 500 тисяч грн, до 50 тисяч на ініціативу. Програму розробили на 3 роки. Чому так мало? Вирішили спробувати, бо реалізовуємо самі, без зовнішніх консультантів. Довго дискутували над тим – чи взяти співфінансування від авторів ініціатив, аби вони більш відповідально ставилися до проектів, більш дбайливо. Дискутували, чи мають проекти відповідали програмам, що затверджені міською владою, є дуже багато напрямків.  Розпорядженням мера ми визначили терміни, основні вимоги: мешканець міста має мати міську прописку.

Всі анкети проектів ми збирали у центрі надання адмінпослуг. Далі зібрані анкети перевіряла створена розпорядженням мера робоча група – 15 чоловік, за участі громадських активістів, депутати, юрист, працівники відділів.  Далі розпорядженням мера затвердили перевірені анкети, які допускалися до голосування. Одна людина могла проголосувати не більше ніж за 3 проекти. Голосування допускало певні порушення – нею займався відділ інформтехнологій, але не дуже якісно було розроблено. Були спроби накрутки голосів – але підозрілі відвідування, наприклад, з Нігерії, Мексики, відхиляли. 10-31 липня ми провели збір анкет у письмовому відділі, 15-24 серпня –  голосування, 26 серпня визначили переможця. Перемогли 12 анкет-проектів. 

Ми робили промо – сітілайти, бігборди, ефіри на телебаченні та радіо. Листівки А4 розповсюджували у транспорті, між працівниками мерії, створили інформролік. Масштабні проекти жителі рекламували самі. Всього було 71 проект найрізноманітніших напрямків, робоча група 21 анкету відхилила – через перевищення бюджету і не уточнені дані. Ми запрошували авторів для уточнення даних, всього ж до голосування було допущено 50 ініціатив. Були проекти, де люди пропонували закласти гроші на гонорари, зарплати, готелі тощо – такі ми звісно ж відхиляли.

Одна з ініціатив стосувалася ремонту помешкання, де живе троє інвалідів – за неї голосувало багато мешканців. Був проект облаштування спортмайданчику – виграло ОСББ. Також була ініціатива по благоустрою – облаштувати сквер, поставити дуже гарні лавки і присвятити це Степану Бандері. Дитячі майданчики виграло три ОСББ, ініціативу з енергозбереження виграв голова домового комітету. Автори активно долучилися до промо проектів.

Всі товари і послуги будуть закуповувати через систему електроних закупівель. З 12 закупівлями ми зекономили 5,4 тис. грн., не всі закупівлі відбулися, але економію отримали.  Наприклад вже реалізована вже ініціатива – виклали бруківкою тротуар, 5 тисяч мешканці зібрали самі, інші 45 тисяч виділили з бюджету. У бюджетах проектів враховується і вартість проектно-кошторисної документації – наприклад, якщо на розробку документації потрібно 5 тисяч, то з 50 тисяч на реалізацію проекта лишається до 45 тисяч. Всі проекти мають бути до кінця року реалізовані. На наступний рік ми хочемо заборонити реконструкцію комунального майна, визначати більш чітко цілі – аби робити проект ще успішнішим.