Чернігів – лідер з запровадження бюджету участі в Україні

У 2015 році відразу у чотирьох містах України було започатковано практики партисипаторного бюджету – коли самі мешканці міста пропонують та затверджують міські проекти розвитку. Найдалі у цій справі просунувся Луцьк – вже у 2015 році тут встигли провести і конкурс, і голосування, і реалізувати декілька міських проектів, розроблених містянами. Луцьк працював самостійно, а три міста – Чернігів, Черкаси та Полтава – мали підтримку фундації ПАУСІ. Найцікавішим же наразі є приклад Чернігова, де і випрацювали процедуру, і провели конкурс, і голосування – цей кейс на підсумковому семінарі 25 листопада представила Олена Лисенко, член робочої групи Чернігівської міськради.

*****

Ми цього року разом з Черкасами і Полтавою запроваджували поняття партисипаторного бюджету. 4 березня до нас приїхав Кшиштов Фільцек, відбулася перша зустріч з представниками фундації, у березні-квітні – презентаційні зустрічі, одноденний семінар для міськради і триденний семінар для активістів. В результаті була створена робоча група для розробки принципів бюджету участі у складі 14 представників громадськості, 3 депутатів міськради та 11 представників міськради. Було розроблено проект положення про бюджет участі у Чернігові, який 28 серпня 2015 року було затверджено Чернігівською міськрадою.

ПІДГОТОВКА

У нас на бюджет участі передбачається виділення у 2016 році 1% від власних доходів Чернігова – це 4,8 млн грн. 50% суми буде направлено на капітальні проекти, 50% – на поточні.  Ми обмежили вартість одного капітального проекту до 1,2 млн грн., а поточні витрати – до 360 тис. грн., такі норми є у польському місті Лодзь. Відповідно до положення, почали проводити з  1 вересня інформаційну кампанію.

Ми зробили медіа-кампанію на ТВ, на радіо, у газетах, на сайтах, випустили листівки, які розклеювали у школах, у транспорті. Найбільш ефективними були презентації з громадськістю: за 2 тижні ми зробили 20 зустрічей, проводили їх у дитячих садках і школах, запрошували педагогів, студентів, батьків. Провели також  зустрічі у технологічному і педагогічному університеті. Взагалі ж особливість 2015 року – це дуже звужені часові рамки, , і у нас було 2 тижні, аби донести інформацію. Були розроблені бланки подачі проектів і бланки оцінки експертизи структурними підрозділами міськради.

ПОДАЧА ПРОЕКТІВ

Прийом проектів відбувався 1-15 вересня, кожен громадянин, зібравши 15 підписів підтримки, мав можливість подати проект. Подавати проект мали право лише мешканці міста, вони можуть представляти певні громадські організації, але подають саме громадяни. Це зроблено, аби уникнути участі грантоїдських організацій. І відразу зазначу, що проекти реалізуються через систему держбюджету і бюджету міста профільними департаментами. Дехто сподівався отримати кошти як грант і використовувати на свій розсуд, але це неможливо за бюджетним кодексом.

На сайті міськради було розміщено досвід польських і інших міст світу.  Всього у нас було подано 73 проекти, при цьому молодь виявилася не настільки активною, як очікувалося. У кожному структурному підрозділі міськради є експерти, що аналізували проекти. Вони перевіряли проекти на відповідність критеріям, визначеним робочою групою, можливість реалізації протягом року, відповідність оціночного бюджету реаліям, технічну можливість виконання, а також що мова йде про комунальну власність, а не, наприклад, певні дії з приватною територією чи об’єктами. Це все виноситься на робочу групу, щось додатково  узгоджується з автором проекту протягом 2 тижнів. Якщо автор змінив проект, аби відповідати критеріям, – то він знову розглядається.

Ми свідомо відмовилися від експертної групи – тобто виносили на голосування лише те, що хочуть люди, аби не було лобіювання. Були подані схожі проекти, на етапі експертизи ми пропонували авторам об’єднати проекти, але цього не сталося.  У майбутньому ж ми хочемо зробити обмеження, що на одну бюджетну організацію може бути виконано лише один проект, це виносилося на робочу групу і там голосувалося. Загалом же сама процедура, сама ідея подання проектів значно активізувала громадян, люди реально зацікавилися.

ПРОЕКТИ

На голосування було винесено 56 проектів, з них проектів по капітальних витратах було допущено до голосування на суму 17 млн грн., серед них переважали проекти у 100-500 тис. грн, понад 500 тис. грн – лише 12 проектів. Напрямки капітальних витрат – це переважно ремонт і забезпечення закладів освіти. З одного боку, це було відображенням недофінансування цих напрямків, з іншого – що зустрічі проводилися саме в закладах освіти. З 24 проектів поточних витрат також переважали проекти забезпечення та ремонту закладів освіти, а також закладів охорони здоров’я і проведення різноманітних фестивалів. Наприклад, був дуже цікавий проект – забезпечення соціального таксі.

ГОЛОСУВАННЯ

Було визначено 16 місць голосування: це бібліотеки і 6 шкіл, де немає бібліотек, їхній перелік  було вивішено на сайті. Ми розробили бланки для голосування, і кожен громадянин Чернігова мав можливість проголосувати по двом категоріям проектів – окремо за поточними, окремо за капітальними видатками. Голосувати можна було, пред’явивши паспорт, його дані вводилися у єдину базу даних, аби уникнути подвійного голосування.

Голосування тривало 2 тижня, за підсумками робоча група зібралася і проводили підрахунок. Загалом за проекти по капітальним вкладенням було подано 6 307 голосів, за проекти по поточним вкладенням – 5 326 голосів. Так, ми мали певні проблеми з голосуванням, оскільки опиралися в першу чергу на освітні заклади. Наприклад, директори шкіл, класні керівники роздавали додому дітям бюлетені, і ті приносили заповненими. Наприклад, принесли 300 бюлетенів вдома заповнених – і виник скандал. Також у поліклініці на прийомі пропонували заповнити бюлетені, а у бібліотеці – підказували, за кого голосувати за поточні проекти, коли люди визначилися вже по капітальним.  Ми хотіли зробити онлайн-голосування, але не мали доступу до баз даних, аби ідентифікувати людину.

Серед проектів капітальних вкладень було визначено 4 переможці, на загальну суму 2,355 млн грн., найбільший з яких – реконструкція відділення дитячої поліклініки, майже 700 голосів зібрав проект по дитсадку. Загалом у сфері капітальних видатків перемогли проекти бюджетної сфери, і ми вважаємо, що потрібно обмежити бюджетну сферу, – місто має розвиватися не лише в цьому напрямку. Однак пройшли і проекти, що набрали зовсім небагато – і 103 голоси, і 76. Це були зовсім невеликі проекти, які згідно рейтингової таблиці голосування додавалися на виконання при обрахунку залишків суми на весь бюджет участі.

Серед поточних витрат перемогло 13 проектів на загальну суму 2,437 млн. Серед них – проект створення інформаційно-культурного центру на житловому районі Масани, де немає бібліотеки. Тут люди хочуть створити інформаційний простір, куди могли б приходити, спілкуватися, передбачається бібліотека, комп’ютерний клас і зона спілкування. Також цікавий проект – благоустрій біля готелю Брянський на березі Десни, тож ми отримаємо ще один міський пляж. Цікавий проект – «Чернігів у віках», це оформлення фасадів міста на історичну і іншу тематику, і вже згадувана служба соціального таксі.

Якщо ваш проект пройшов, то з автором зв’язується структурний підрозділ: чи є якісь додаткові побажання. Можна внести корективи до процесу реалізації, автор не має права змінювати бюджет, але порадити, проконсультуватися – це так. Як же буде реалізація насправді – певним чином залежатиме від нової влади, адже мер у нас після виборів змінився, та й міськрада оновилася.